Резерви визнаються, коли у Товариства є поточне зобов'язання (юридичне або обумовлені нормами ділового обороту), яке виникло в результаті минулих подій, існує ймовірність, що Товариство повинно буде погасити дане зобов'язання, а розмір таких зобов'язань може бути достовірно оцінений. Сума, визнана в якості резерву, є найкращою оцінкою компенсації, необхідної для врегулювання поточного зобов'язання на кінець звітного періоду, беручи до уваги всі ризики і невизначеності, супутні даним зобов'язанням. У тих випадках, коли резерв оцінюється з використанням потоків грошових коштів, за допомогою яких передбачається погасити поточний зобов'язання, його балансова вартість являє собою поточну вартість даних потоків грошових коштів (коли вплив вартості грошей у часі буде неістотним). У тих випадках, коли деякі або всі економічні вигоди, які потрібні для реалізації резерву, передбачається отримати від третьої сторони, така дебіторська заборгованість визнається як актив, якщо точно відомо, що компенсація буде отримана і суму такої дебіторської заборгованості можна визначити достовірно. Згідно з українським законодавством працівники мають право на одержання щорічної оплачуваної відпустки. Невикористані дні оплачуваних відпусток переносяться на наступні періоди. У разі розірвання трудового угоди невикористані працівником дні відпустки компенсуються в повному обсязі коштами.

504000 гривень

Оприлюднення фінансової звітності проводиться у відповідності з вимогами законодавства України. Дата затвердження фінансової звітності – 14.04.2025 року.

Фінансова звітність підготовлена на підставі принципу обліку за історичною вартістю, а також деяких фінансових інструментів. Історична вартість зазвичай визначається на основі справедливої вартості компенсації, переданої в обмін на товари і послуги.

Витрати на позики включають: а) витрати на сплату відсотків та комісій по запозиченнях, обчислені за допомогою методу ефективного відсотка, як описано в МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», щодо довгострокових позик (строком більше 12 місяців); б) витрати на сплату відсотків та комісій по запозиченнях у розмірі фактичних витрат на сплату відсотків у періоді, щодо короткострокових позик (строком не більше 12 місяців); б) фінансові витрати, пов’язані з фінансовою орендою і визнані згідно з МСБО 16 «Оренда»; в) курсові різниці, які виникають унаслідок отримання позик в іноземній валюті, якщо вони розглядаються як коригування витрат на сплату відсотків.

Позики і облігації, на які нараховуються відсотки, спочатку оцінюються за справедливою вартістю, за вирахуванням прямих витрат на здійснення операції, а згодом оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки. Будь-яка різниця між надходженнями (за вирахуванням витрат на здійснення операції) і сумою погашення або відшкодування визнається протягом строку дії позик і відбивається як фінансові витрати.

Грошові кошти та їх еквіваленти включають кошти в касі, грошові кошти на рахунках в банках і депозити з первісним строком погашення до трьох місяців. Запозичених коштів станом на 30.09.2025 року не має.

Звіт про рух грошових коштів сформований прямим методом шляхом розкриття інформації про основні види валових грошових надходжень і виплат. Основні потоки грошових коштів (надходження та витрачання у звітному періоді здійснювалися за операційною діяльністю. Надходження коштів: кошти отримані від продажу товарів, робіт, послуг; аванси за інвестиційними договорами та інші аванси; інші надходження. Витрачання коштів: оплата придбаних товарів, робіт, послуг; аванси підрядникам та постачальникам; оплата заробітної плати та внесків до фондів соціального страхування; оплата податків; виплата дивідендів; інші витрачання; кошти які належать іншим особам за договорами доручення, відображаються в звіті на нетто основі. У травні 2023 року IASB випустив поправки до МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» і МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття», щоб уточнити характеристики угод фінансування постачальників і вимагати додаткових розкриттів щодо таких угод. Вимоги щодо розкриття інформації, які містяться в поправках, спрямовані на те, щоб допомогти користувачам фінансової звітності зрозуміти вплив угод фінансування постачальників на зобов’язання суб’єкта господарювання, грошові потоки та ризик ліквідності. Поправки набувають чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2024 року або після цієї дати. Дозволено дострокове застосування, і цей факт має бути розкритий. Ці поправки не вплинули на фінансову звітність Товариства.

Відстрочений податок - відстрочений податок визнається у відношенні різниць між балансовою вартістю активів і зобов'язань в цій фінансовій звітності та відповідною податковою базою, яка використовується для розрахунку оподатковуваного прибутку, і враховується з використанням методу балансових зобов'язань. Відстрочені податкові зобов'язання, як правило, визнаються для всіх тимчасових різниць, а відстрочені податкові активи зазвичай визнаються для всіх тимчасових різниць, що відносяться на валові витрати, в тій мірі, в якій існує ймовірність отримання достатнього оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можна буде реалізувати дані тимчасові різниці, що відносяться на валові витрати. Такі податкові активи і зобов'язання не визнаються, якщо тимчасові різниці виникають в результаті гудвілу або внаслідок первісного визнання (крім випадків об'єднання підприємств) інших активів і зобов'язань в рамках операції, яка не впливає ні на оподатковуваний, ні на обліковий прибуток. Відстрочені податкові зобов'язання визнаються щодо тимчасових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні підприємства та асоційовані компанії, а також за участю в спільних підприємствах, крім випадків коли Товариство може контролювати сторнування тимчасової різниці і існує ймовірність того, що тимчасова різниця не буде сторнована в доступному для огляду майбутньому. Відстрочені податкові активи, що виникають по тимчасових різницях, що відносяться на валові витрати, які пов'язані з такими інвестиціями і частками участі, визнаються тільки з урахуванням ступеня впевненості в тому, що буде отримана достатня оподатковуваний прибуток, яка дозволить реалізувати вигоди від тимчасових різниць, і що тимчасові різниці будуть сторнувати в доступному для огляду майбутньому. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну звітну дату та зменшується в тій мірі, в якій більше не існує ймовірності того, що буде отримана достатня оподатковуваний прибуток, що дозволяє відшкодувати частину або всю суму даного активу. Відстрочені податкові активи і зобов'язання оцінюються виходячи з податкових ставок, які, імовірно, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або погашення відповідних зобов'язань на основі податкових ставок (та податкових законів), що діють або фактично діючих на звітну дату. Оцінка відстрочених податкових зобов'язань і активів відображає податкові наслідки, які могли б виникнути в залежності від способу, яким Товариство припускає, на звітну дату, відшкодувати актив або погасити балансову вартість своїх активів і зобов'язань. Поточний і відстрочений податки визнаються в прибутку чи збитку, крім тих випадків коли вони відносяться до статей, які визнаються в складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі капіталу. В цьому випадку поточний і відстрочений податки також визнаються у складі інших сукупних доходів або безпосередньо у складі капіталу, відповідно. У разі коли поточний або відстрочений податки виникають при первісному обліку об'єднання підприємств, податкове вплив включається в облік об'єднання підприємств.

Дивіденди визнаються в складі власного капіталу як його зниження в тому періоді, в якому вони були оголошені. Дивіденди оголошені, але не сплачені станом на звітну дату, визнаються як зобов'язання на звітну дату.

При підготовці фінансової звітності Товариства, операції в валютах, відмінних від функціональної валюти цього підприємства (іноземні валюти), визнаються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на дати відповідних операцій. На кінець кожного звітного періоду монетарні статті, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на цю дату. Немонетарні статті, які відображені за справедливою вартістю, деноміновані в іноземних валютах, перераховуються із використанням офіційного курсу НБУ, переважаючим на дату визначення справедливої вартості. Немонетарні статті, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, не перераховуються. Курсові різниці за монетарними статтями, що виникають в результаті зміни офіційного курсу НБУ, відображаються у звіті про прибутки та збитки того періоду, в якому вони виникають.

Зобов'язання Товариства по внесках відповідно за пенсійними планами з встановленими внесками, в тому числі внесків до Державного пенсійного фонду України, визнаються в складі витрат на виплати працівникам в тому періоді, в якому вони підлягають сплаті. Заробітну плату, внески до фондів соціального страхування, оплачувані щорічні відпустки та лікарняні, премії і не грошові винагороди нараховуються у відповідних періодах. Товариство перераховує ЄСВ із заробітної плати своїх співробітників, відповідно до законодавства України. Ці виплати відносяться на витрати того періоду, в якому вони були понесені. Після виходу працівника на пенсію фінансові зобов'язання Товариство щодо соціальних виплат припиняються, і всі подальші виплати працівникам, які вийшли на пенсію, відносяться до компетенції державних і приватних накопичувальних пенсійних фондів.

Після 30 вересня 2025 р. Товариство здійснювало свої операції в ході своєї звичайної діяльності та керівництво вважає, що воно вжило всі необхідні заходи для підтримки економічної стабільності Товариства в цих умовах. Події після дати балансу, які можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан Товариства та потребують коригувань фінансової звітності чи додаткового розкриття інформації, відсутні.

Справедлива вартість визначається як сума, яка була б отримана при продажу активу або сплачена при передачі зобов'язання в рамках звичайної операції між учасниками ринку на дату оцінки. Оцінка справедливої вартості базується на припущенні, що операція з продажу активу або передачі зобов'язання відбудеться або на основному ринку для активу або зобов'язання, або, при відсутності основного ринку, на найбільш вигідному ринку для даного активу або зобов'язання. Основний або найбільш вигідний ринки повинні бути досяжними для Товариства. Справедлива вартість активу або зобов'язання оцінюється з використанням припущень, які учасники ринку будуть використовувати при визначенні ціни активу або зобов'язання, за умови, що учасники ринку будуть діяти з найкращого економічною вигодою для себе. Справедлива вартість для цілей оцінки і / або розкриття інформації визначається на такій основі, за винятком операцій платежів на основі акцій, що належать до сфери застосування МСФЗ 2, операцій оренди в сфері застосування МСБО 17, а також оцінок, які можна порівняти зі справедливою вартістю, але при цьому які не є справедливою вартістю (наприклад, чистої вартості реалізації згідно з МСБО 2 чи вартості при використанні відповідно до МСБО 36). Оцінка справедливої вартості нефінансових активів враховує спроможність учасника ринку генерувати економічні вигоди в результаті найкращого і найбільш ефективного використання активу або шляхом його продажу іншому учаснику ринку, який буде використовувати даний актив найкращим і найбільш ефективним способом. Товариство використовує методики оцінки, які найбільше підходять в даних обставинах і для яких є в наявності достатні дані для оцінки справедливої вартості, максимально застосовуючи відповідні дані і скорочуючи використання неспостережуваних даних.

Фінансові активи та фінансові зобов'язання визнаються, коли Товариство стає стороною в контрактних взаємовідносинах щодо даного інструменту. Фінансові активи і фінансові зобов'язання спочатку оцінюються за справедливою вартістю. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Компанія під час первісного визнання має право безвідклично призначити фінансовий актив як такий, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо таке рішення усуває або значно зменшує невідповідність в оцінці або визнанні, що в іншому випадку виникла б при оцінці активів або зобов’язань, або при визнанні прибутків і збитків за ними на різних основах.

Товариство складає фінансову звітність на основі принципу безперервності. Управлінський персонал не має намірів ліквідувати товариство чи припинити діяльність. Станом на 31 грудня 2024 року управлінським персоналом було здійснено оцінку, згідно з якою товариство буде в подальшому здійснювати свою діяльність на підставі принципу безперервності. Управлінському персоналу не відомо про суттєві невизначеності, пов'язані з подіями чи умовами, крім наявності в Україні економічної кризи, які можуть спричинити значний сумнів щодо здатності товариства продовжувати діяльність на безперервній основі.

Станом на 30 вересня 2025 року первісна вартість повністю з амортизованих об’єктів, які ще використовуються, становила 7 305 тис. грн. (30 вересня 2024 року 7 216 тис. грн.). Нематеріальних активів, що контролюються товариством, але не визнані активами, у зв’язку з невідповідністю критеріям визнання, наведеним в МСБО 38 «Нематеріальні активи», немає. Нематеріальних активів з обмеженим правом володіння та заставлених в якості забезпечення зобов’язань товариство не має. Нематеріальних активів, корисність яких зменшилась, товариство не має. Протягом звітного періоду змін методів амортизації та термінів корисного використання нематеріальних активів не було. Протягом звітного періоду товариством не здійснювалася переоцінка вартості нематеріальних активів, зважаючи на відсутність свідчень істотної зміни їх вартості.

Процентні доходи визнаються шляхом застосування ефективної процентної ставки, за винятком короткострокової дебіторської заборгованості, коли вплив дисконтування буде неістотним.

Запаси відображаються за найменшою з двох величин: первісної вартості і чистої вартості реалізації. Первісна вартість запасів включає вартість сировини і, у разі необхідності, прямі витрати на оплату праці і ті накладні витрати, які були понесені в зв'язку з доведенням запасів до їх поточного стану та місця розташування. Вартість запасів визначається за методом середньозваженої вартості. Чиста вартість реалізації розраховується виходячи з передбачуваної ціни продажу, за вирахуванням всіх передбачуваних витрат на завершення виробництва і витрат на маркетинг, реалізацію і збут.

Власний капітал — це частина в активах Компанії, що залишається після вирахування його зобов’язань (чисті активи).Власний капітал Компанії складається з: • Зареєстрований (статутний) капітал; • Додатковий капітал; • Резервний капітал; Нерозподілений прибуток (непокритий збиток). Протягом 9 місяців 2024-2025 років змін в статутному капіталі товариства не відбувалося.

Об’єктом обліку в операціях оренди є окремий договір оренди. Якщо договір оренди має опцію пролонгації і очікується, що Товариство скористається таким правом пролонгації, розрахунковим періодом для оцінки прав оренди і зобов’язань з оренди приймається: • за об’єктами нерухомості – до 5 років включно ; • за іншими об’єктами – до 3 років включно. Після первісного визнання у сумі теперішньої вартості орендних платежів, які ще не здійснені на дату визнання, оцінка активу у вигляді права оренди здійснюється за первісною вартістю, крім виключень, передбачених МСФЗ 16 «Оренда». Нарахування амортизації об’єктів прав оренди здійснюється на щомісячній основі, починаючи з місяця наступного за місяцем визнання активу і проводиться щомісячно до дати вибуття активу та припинення його визнання. Товариство не застосовує спрощення практичного характеру щодо обліку компонентів, які не є орендою разом з компонентом, який є орендою. В договорах оренди, в яких товариство виступає орендарем, компоненти оренди відокремлюються від компонентів, які не є орендою і які обліковуються згідно з іншими стандартами (наприклад, комунальні платежі та інші додаткові платежі, передбачені договорами оренди). Для цілей застосування спрощень практичного характеру активами низької вартості вважаються активи вартістю менше ніж 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. Права оренди об’єктів низької вартості не визнаються у звіті про фінансовий стан. Орендні платежі (витрати) в операціях оренди активів низької вартості визнаються лінійним методом протягом терміну оренди. Активи у вигляді прав оренди відображаються у звіті про фінансовий стан у складі інших необоротних активів із розкриттям детальної інформації у примітках до фінансової звітності. Зобов’язання за договорами оренди відображаються у звіті про фінансовий стан у складі інших довгострокових і поточних зобов’язань із розкриттям детальної інформації у примітках до фінансової звітності. Якщо Компанія є орендодавцем, при класифікації оренди в якості фінансової або операційної використовуються вимоги п.63-64 МСФЗ 16 «Оренда». Розподіл орендних платежів за договорами оренди здійснюється з використанням ставки дисконтування / процентної ставки, джерелом визначення якої слугують статистичні дані Національного Банку України про кредитні ставки за новими кредитами нефінансовим корпораціям з врахуванням строку та валюти фінансування.

Ризик ліквідності – це ймовірність того, що підприємство не зможе виконати свої фінансові зобов’язання шляхом поставки грошових коштів чи іншого фінансового активу. У травні 2023 року IASB випустив поправки до МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів» і МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття», щоб уточнити характеристики угод фінансування постачальників і вимагати додаткових розкриттів щодо таких угод. Вимоги щодо розкриття інформації, які містяться в поправках, спрямовані на те, щоб допомогти користувачам фінансової звітності зрозуміти вплив угод фінансування постачальників на зобов’язання суб’єкта господарювання, грошові потоки та ризик ліквідності. Поправки набувають чинності для річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2024 року або після цієї дати. Дозволено дострокове застосування, і цей факт має бути розкритий. Ці поправки не вплинули на фінансову звітність Товариства.

Кредитні договори встановлюють низку обмежень і вимог до Товариства. У разі порушення Товариством будь-яких вимог або недотримання будь-яких обмежень, кредитори мають право при настанні певних обставин (прострочення погашення грошових зобов’язань, перевищення залишком кредиту встановлених лімітів, інше.) вимагати дострокового погашення суми заборгованості за кредитним договором, припинити або призупинити надання кредитних коштів, скористатися правами щодо будь-яких договорів застави або гарантії, а також використовувати будь-які інші засоби правової охорони, передбачені українським законодавством. Керівництво вважає, що Товариство спроможне своєчасно обслуговувати всі наявні на кінець звітного періоду кредитні зобов’язання.

Ринковий ризик полягає у тому, що зміни ринкових цін, таких як валютні курси, процентні ставки і курси цінних паперів, будуть впливати на доходи або на вартість фінансових інструментів. Метою управління ринковим ризиком є управління і контроль рівня ринкового ризику у межах прийнятих параметрів при оптимізації доходності за ризик. Підприємство несе фінансові зобов’язання з метою управління ринковими ризиками. Всі такі операції здійснюються згідно з інструкціями управлінського персоналу.

Якщо інші операційні доходи підпадають під сферу дії МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами», вони визнаються відповідно до вищенаведених положень облікової політики. Якщо інші операційні доходи підпадають під сферу дії інших МСБО і МСФЗ, вони визнаються відповідно до вимог цих стандартів. Якщо послуги полягають у виконанні невизначеної кількості дій (операцій) за визначений період часу, то дохід визначається шляхом рівномірного його нарахування за цей період (крім випадків, коли інший метод краще визначає ступінь завершеності надання послуг). Якщо виручка від надання послуг не може бути достовірно оцінена і не існує імовірності відшкодування понесених видатків, то виручка не визнається, а понесені видатки визнаються витратами періоду в якому були понесені, і подаються у складі інших операційних витрат у звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід.

Об’єкт основних засобів підлягає визнанню як актив тільки в тому випадку, якщо: • є ймовірність, що пов’язані з ним майбутні економічні вигоди надійдуть до Компанії; • собівартість об’єкта можна достовірно оцінити. Об’єкт основних засобів, який може бути визнаний як актив та придбаний за грошові кошти, підлягає оцінці за собівартістю. Собівартість об’єкта основних засобів включає в себе: • ціну його придбання, включаючи імпортні мита , • будь-які витрати, безпосередньо пов’язані з доставкою активу до місця розташування та приведення його в стан, необхідний для експлуатації. • Інші витрати, передбачені МСБО 16 «Основні засоби». Всі об’єкти основних засобів, придбані, отримані або вироблені своїми силами, але не готові до експлуатації, капіталізуються у складі активів у стадії створення. Після готовності об’єкта до експлуатації, об’єкти переводяться на відповідні рахунки основних засобів. Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об’єкт. Інвентарним об’єктом основних засобів визнається об’єкт з усіма пристосуваннями і приладдям, або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що становлять єдине ціле і призначений для виконання певної роботи. Об’єкти, зі строком корисної експлуатації більше одного року, вартість яких є несуттєвою, обліковуються на окремому рахунку у складі малоцінних необоротних матеріальних активів з нарахуванням амортизації на дату їх визнання у повному розмірі їх вартості (100 % зносу). Для цілей даного абзацу суттєвість визначається відповідно до вимог до основних засобів, встановлених Податковим кодексом України.

У відповідності до вимог МСФЗ 24 «Розкриття інформації про пов'язані сторони» товариство розкриває інформацію щодо операцій і сальдо заборгованості між товариством та зв'язаними сторонами. До зв'язаних сторін товариство відносить: - юридичних осіб, які контролюють товариство (наприклад, материнська компанія); - юридичних та фізичних осіб, які мають таку частку в товаристві, яка надає їм змогу суттєво впливати на діяльність товариства (вважається, що часткою в компанії, яка дає змогу суттєво впливати на діяльність товариства, є частка в розмірі, що перевищує 50% статутного капіталу товариства); - юридичних осіб, які є дочірніми або асоційованими підприємствами для товариства; - юридичних осіб, які є спільним підприємством, в якому товариство є контролюючим учасником; - фізичних осіб – членів провідного управлінського персоналу товариства; - близьких родичів фізичних осіб, які мають частку в товаристві, яка надає їм змогу суттєво впливати на діяльність товариства, та членів провідного управлінського персоналу товариства. Операції між пов’язаними сторонами здійснюються за звичайними цінами.

Кредиторська заборгованість оцінюється при первісному визнанні за справедливою вартістю і згодом оцінюється за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки.

Кредити та дебіторська заборгованість є непохідні фінансові активи з фіксованими або обумовленими платежами, які не котируються на активному ринку. Кредити та дебіторська заборгованість (включаючи кредити, надані постачальникам Товариства, торговельну та іншу дебіторську заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти) оцінюються за амортизованою вартістю з використанням методу ефективної процентної ставки, за вирахуванням будь-якого знецінення. Процентні доходи визнаються шляхом застосування ефективної процентної ставки, за винятком короткострокової дебіторської заборгованості, коли вплив дисконтування буде неістотним. Відповідні резерви під сумнівну заборгованість визнаються в прибутку чи збитку, коли є об'єктивні свідчення того, що актив знецінився. Визнаний резерв оцінюється як різниця між балансовою вартістю та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованих за ефективною процентною ставкою, розрахованої при первісному визнанні.

ТОВАРИСТВО З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЯГОТИНСЬКИЙ МАСЛОЗАВОД"

Товариство з додатковою відповідальністю

Україна

вулиця Шевченка, буд. 213, м. ЯГОТИН, БОРИСПІЛЬСЬКИЙ РАЙОН, Київська обл., 07700, Україна

Товариство з додатковою відповідальністю "Яготинський маслозавод" , філія Товариства з додатковою відповідальністю "Яготинський маслозавод" "Яготинське для дітей", 07600, КИЇВСЬКА обл., БРОВАРСЬКИЙ РАЙОН, смт. ЗГУРІВКА, вул. Коцюбинського, буд. 6

Основні види діяльності: - 10.51 - Перероблення молока, виробництво масла та сиру; - 46.33 - Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; - 47.11 - Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Приватне акціонерне товариство "Молочний Альянс"

АТ "Молочний Альянс"

Фінансова звітність підготовлена у відповідності до Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі – МСФЗ).

Товариство складає фінансову звітність на основі принципу безперервності. Управлінський персонал не має намірів ліквідувати товариство чи припинити діяльність. Станом на 30 вересня 2025 року управлінським персоналом було здійснено оцінку, згідно з якою товариство буде в подальшому здійснювати свою діяльність на підставі принципу безперервності. Управлінському персоналу не відомо про суттєві невизначеності, пов'язані з подіями чи умовами, крім наявності в Україні економічної кризи, які можуть спричинити значний сумнів щодо здатності товариства продовжувати діяльність на безперервній основі. 24 лютого 2022 року Російська Федерація почала збройну агресію проти України, у зв’язку з цим, на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ. відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на всій території держави введено воєнний стан. В умовах вторгнення Російської Федерації на територію України Товариство продовжує працювати, виплачувати заробітну плату працівникам та своєчасно виконує свої обов’язки зі сплати податків та інші зобов’язання. В той же час наявні обставини, які можуть мати негативний вплив на фінансове становище Товариства, а саме: - активи Товариства схильні до ризику пошкодження внаслідок ракетних та артилерійських ударів, які регулярно наносяться російськими збройними формуваннями по території України. Враховуючи фактор військових дій в Україні, існує суттєва невизначеність, пов’язана з подіями або умовами, що може поставити під значний сумнів здатність Товариства продовжувати свою діяльність на безперервній основі, і, отже, воно не зможе реалізувати свої активи та погасити зобов’язання за звичайного перебігу господарської діяльності. Ці події можуть вплинути на ризик суттєвої невизначеності щодо безперервності діяльності Товариства в Україні. Активи Товариства схильні до ризику пошкодження внаслідок ракетних та артилерійських ударів, які регулярно наносяться російськими збройними формуваннями по території України. Наразі вплив даного питання на фінансову звітність не можна достовірно оцінити. Керівництво вважає, що воно вживає всі необхідні заходи для забезпечення стійкості бізнесу Товариства в теперішніх умовах, непередбачувані подальші події, пов’язані з військовими діями Росії на території України та погіршення в економіці можуть негативно впливати на результати діяльності Товариства та його фінансове становище, у спосіб, що не може бути визначений на даний момент. Всі необхідні коригування будуть внесені до фінансової звітності, як тільки про них буде відомо.

Після 30 вересня 2025 р. Товариство здійснювало свої операції в ході своєї звичайної діяльності та керівництво вважає, що воно вжило всі необхідні заходи для підтримки економічної стабільності Товариства в цих умовах. Події після дати балансу, які можуть мати суттєвий вплив на фінансовий стан Товариства та потребують коригувань фінансової звітності чи додаткового розкриття інформації, відсутні.

У відповідності до вимог МСФЗ 24 «Розкриття інформації про пов'язані сторони» товариство розкриває інформацію щодо операцій і сальдо заборгованості між товариством та зв'язаними сторонами. До зв'язаних сторін товариство відносить: - юридичних осіб, які контролюють товариство (наприклад, материнська компанія); - юридичних та фізичних осіб, які мають таку частку в товаристві, яка надає їм змогу суттєво впливати на діяльність товариства (вважається, що часткою в компанії, яка дає змогу суттєво впливати на діяльність товариства, є частка в розмірі, що перевищує 50% статутного капіталу товариства); - юридичних осіб, які є дочірніми або асоційованими підприємствами для товариства; - юридичних осіб, які є спільним підприємством, в якому товариство є контролюючим учасником; - фізичних осіб – членів провідного управлінського персоналу товариства; - близьких родичів фізичних осіб, які мають частку в товаристві, яка надає їм змогу суттєво впливати на діяльність товариства, та членів провідного управлінського персоналу товариства. Операції між пов’язаними сторонами здійснюються за звичайними цінами.

Приватне акціонерне товариство "Молочний Альянс"

АТ "Молочний Альянс"

АТ "Молочний Альянс"

Материнська компанія володіє понад 99,992535% розміру статутного капіталу.

Генеральний директор

Об’єкт основних засобів підлягає визнанню як актив тільки в тому випадку, якщо: • є ймовірність, що пов’язані з ним майбутні економічні вигоди надійдуть до Компанії; • собівартість об’єкта можна достовірно оцінити. Об’єкт основних засобів, який може бути визнаний як актив та придбаний за грошові кошти, підлягає оцінці за собівартістю. Собівартість об’єкта основних засобів включає в себе: • ціну його придбання, включаючи імпортні мита , • будь-які витрати, безпосередньо пов’язані з доставкою активу до місця розташування та приведення його в стан, необхідний для експлуатації. • Інші витрати, передбачені МСБО 16 «Основні засоби». Всі об’єкти основних засобів, придбані, отримані або вироблені своїми силами, але не готові до експлуатації, капіталізуються у складі активів у стадії створення. Після готовності об’єкта до експлуатації, об’єкти переводяться на відповідні рахунки основних засобів. Одиницею обліку основних засобів є інвентарний об’єкт. Інвентарним об’єктом основних засобів визнається об’єкт з усіма пристосуваннями і приладдям, або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій, або відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів, що становлять єдине ціле і призначений для виконання певної роботи. Об’єкти, зі строком корисної експлуатації більше одного року, вартість яких є несуттєвою, обліковуються на окремому рахунку у складі малоцінних необоротних матеріальних активів з нарахуванням амортизації на дату їх визнання у повному розмірі їх вартості (100 % зносу). Для цілей даного абзацу суттєвість визначається відповідно до вимог до основних засобів, встановлених Податковим кодексом України.

Фінансові активи та фінансові зобов'язання визнаються, коли Товариство стає стороною в контрактних взаємовідносинах щодо даного інструменту. Фінансові активи і фінансові зобов'язання спочатку оцінюються за справедливою вартістю. Фінансовий актив оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо він не оцінюється за амортизованою собівартістю або за справедливою вартістю через інший сукупний дохід. Компанія під час первісного визнання має право безвідклично призначити фінансовий актив як такий, що оцінюється за справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо таке рішення усуває або значно зменшує невідповідність в оцінці або визнанні, що в іншому випадку виникла б при оцінці активів або зобов’язань, або при визнанні прибутків і збитків за ними на різних основах.

Фінансові активи включають : торгова дебіторська заборгованість, позики видані, депозити терміном більш трьох місяців, кошти обмежені у вакористанні, інша дебіторська заборгованість, грошові кошти та їх еквіваленти. Фінансові зобов’язання включають: торгова кредиторська заборгованість, кредиторська заборгованість за придбані акції, векселі, кредиторська заборгованість за товари та послуги, кредиторська заборгованість за дівідендами, інша кредиторська заборгованість, кредити отримані, інші фінансові зобов’язання.

Торговельна дебіторська заборгованість класіфікується за об'єктами , щодо яких вона виникла, за строками погашення, за своєчасністю та ступенем вірогідності погашення. При первісному визнанні Компанія оцінює дебіторську заборгованість за справедливою вартістю, що дорівнює договірній, плюс витрати на операцію, які безпосередньо відносятся до неї, включаючи податок на додану вартість. В подальшому довгострокова дебіторська заборгованість обліковується за амортизованою вартістю з застосуванням ефективної ставки відсотка, яка дорівнює середньозваженій ставці депозитів за місяць, що передує місяцю укладання договору. На кожну звітну дату (останній день календарного кварталу) Компанія визнає резерв очікуваних кредитних збитків за торгівельною дебіторською заборгованістю у розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк існування заборгованості. Компанія відображає у фінансовій звітності статтю торгівельної дебіторської заборгованості зменшену на суму нарахованого резерву очікуваних кредитних збитків.

Інші фінансові інструменти включають в себе грошові кошти та іншу дебіторську заборгованість. Дебіторська заборгованість, що не пов'язана з основною діяльністю, визнається як інша дебіторська заборгованість. Отримані штрафи, пені, неустойки визнаються у складі іншої поточної дебіторської заборгованості в момент отримання на них прав за умовами договору або після набуття чинності судового рішення з одночасним визнанням доходів. При первісному визнанні Група оцінює іншу дебіторську заборгованість за справедливою вартістю. В подальшому обліковує за амортизованою вартістю. На кожну звітну дату (останній день календарного кварталу) Група визнає резерв очікуваних кредитних збитків у розмірі, що дорівнює очікуваним кредитним збиткам за весь строк існування заборгованості. Група відображає у фінансовій звітності статтю іншої дебіторської заборгованості зменшену на суму нарахованого резерву очікуваних кредитних збитків.

Фінансові активи класифікуються за наступними категоріями: фінансові активи за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку; інвестиції, утримувані до погашення; фінансові активи, наявні для продажу; і кредити і дебіторську заборгованість. Класифікація залежить від характеру і мети фінансових активів і визначається на час їх первісного визнання. Всі звичайні операції придбання або продажу фінансових активів визнаються і припиняють визнаватися на дату здійснення операції. Звичайні операції придбання або продажу є операціями купівлі або продажу фінансових активів, які вимагають доставки активів протягом певного періоду часу згідно нормативно-правовим актам або прийнятого на відповідному ринку. Фінансові активи, які оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку - Фінансові активи класифікуються як оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку, якщо вони або утримуються для торгівлі, або визначені при первісному визнанні як оцінювані за справедливої вартості, з відображенням переоцінки у складі прибутку або збитку. Фінансовий актив класифікується як утримуваний для торгівлі, якщо він: • купується з основною метою перепродати його в найближчому майбутньому; або • при первісному визнанні є частиною портфеля фінансових інструментів, які управляються Товариством як єдиний портфель, за яким є недавня історія отримання короткострокового прибутку; або • є похідним фінансовим інструментом, що не призначені для хеджування і не є фактично інструментом хеджування.

Торгівельні дебіторська заборгованість та інші фінансові активи за амортизованою вартістю, за виключенням грошових коштів, оцінені за внутрішим кредитним рейтингом. Визначаючи суму очікуваного відшкодування дебіторської заборгованості, Компанія розглядає будь-яку зміну кредитної якості дебіторської заборгованості та об'єктів інвестування з моменту первинного її виникнення до звітної дати. Рішення про створення резерву під кредитні збитки для дебіторської заборгованості приймає Комісія за результатом розгляду розрахунків очікування кредитних збитків та висновків про наявність дебіторської заборгованості з ознаками сумнівності, згідно наданих реєстрів в розрізі кожного дебітора по кожному окремому договору з датою виникнення такої заборгованості.

614515

Запаси відображаються за найменшою з двох величин: первісної вартості і чистої вартості реалізації. Первісна вартість запасів включає вартість сировини і, у разі необхідності, прямі витрати на оплату праці і ті накладні витрати, які були понесені в зв'язку з доведенням запасів до їх поточного стану та місця розташування. Вартість запасів визначається за методом середньозваженої вартості. Чиста вартість реалізації розраховується виходячи з передбачуваної ціни продажу, за вирахуванням всіх передбачуваних витрат на завершення виробництва і витрат на маркетинг, реалізацію і збут.

Запаси відображаються за найменшою з двох величин: первісної вартості і чистої вартості реалізації. Первісна вартість запасів включає вартість сировини і, у разі необхідності, прямі витрати на оплату праці і ті накладні витрати, які були понесені в зв'язку з доведенням запасів до їх поточного стану та місця розташування. Вартість запасів визначається за методом середньозваженої вартості. Чиста вартість реалізації розраховується виходячи з передбачуваної ціни продажу, за вирахуванням всіх передбачуваних витрат на завершення виробництва і витрат на маркетинг, реалізацію і збут.

Об’єктом обліку в операціях оренди є окремий договір оренди. Якщо договір оренди має опцію пролонгації і очікується, що Товариство скористається таким правом пролонгації, розрахунковим періодом для оцінки прав оренди і зобов’язань з оренди приймається: • за об’єктами нерухомості – до 5 років включно ; • за іншими об’єктами – до 3 років включно. Після первісного визнання у сумі теперішньої вартості орендних платежів, які ще не здійснені на дату визнання, оцінка активу у вигляді права оренди здійснюється за первісною вартістю, крім виключень, передбачених МСФЗ 16 «Оренда». Нарахування амортизації об’єктів прав оренди здійснюється на щомісячній основі, починаючи з місяця наступного за місяцем визнання активу і проводиться щомісячно до дати вибуття активу та припинення його визнання. Товариство не застосовує спрощення практичного характеру щодо обліку компонентів, які не є орендою разом з компонентом, який є орендою. В договорах оренди, в яких товариство виступає орендарем, компоненти оренди відокремлюються від компонентів, які не є орендою і які обліковуються згідно з іншими стандартами (наприклад, комунальні платежі та інші додаткові платежі, передбачені договорами оренди). Для цілей застосування спрощень практичного характеру активами низької вартості вважаються активи вартістю менше ніж 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року. Права оренди об’єктів низької вартості не визнаються у звіті про фінансовий стан. Орендні платежі (витрати) в операціях оренди активів низької вартості визнаються лінійним методом протягом терміну оренди. Активи у вигляді прав оренди відображаються у звіті про фінансовий стан у складі інших необоротних активів із розкриттям детальної інформації у примітках до фінансової звітності. Зобов’язання за договорами оренди відображаються у звіті про фінансовий стан у складі інших довгострокових і поточних зобов’язань із розкриттям детальної інформації у примітках до фінансової звітності. Якщо Компанія є орендодавцем, при класифікації оренди в якості фінансової або операційної використовуються вимоги п.63-64 МСФЗ 16 «Оренда». Розподіл орендних платежів за договорами оренди здійснюється з використанням ставки дисконтування / процентної ставки, джерелом визначення якої слугують статистичні дані Національного Банку України про кредитні ставки за новими кредитами нефінансовим корпораціям з врахуванням строку та валюти фінансування.

Визнані відстрочені податкові активи та зобов’язання у 2025 році не нараховувалися.